Наш проект

Громадянська освіта проти дезінформації

Протидія 

неправдивим

трактуванням історії

в міжнародній політиці й пропаганді

 

Агресивні гравці на міжнародній арені повсякчас експлуатували незлагоду між країнами-сусідами, зокрема, в питаннях, що стосуються колективних ідентичностей, політики пам’яті та некомпліментарних інтерпретацій історії.

Впродовж останніх десятиріч такі зловмисні методи застосовувала Російська Федерація, намагаючись дестабілізувати ситуацію на європейському континенті. У спробах запобігти створенню державами Східної й Центрально-Східної Європи міцного альянсу демократичних спільнот, Кремль традиційно вдавався до утилізації будь-яких проявів міжкультурних упереджень, суперечок навколо різного викладу історичних подій та інших подібних протиріч.

Першорядна роль у зазначеній геополітичній каверзі належить спеціально розробленим дезінформаційним кампаніям, спрямованим на розгортання легітимаційних (і майже завжди популістських) квазі-історичних дискурсів.

Continue reading

Наша викладацька робота:

Курси з дипломатії

та дипломатичних

мистецтв

Поточні й заплановані

 

Як і за великоможного стародення або ж за минувшини зовсім нещодавньої, професійний світ дипломатії (та й загалом усього того, що ми звемо “міжнародні відносини”) залишається непохитно вибагливим до своїх численних насельників. Від них, за традицією, жадають проявів щонайліпшої освіченості, надто коли йдеться про неозоре розмаїття людських спільнот і культур.

Усталена система вищої освіти, однак, не демонструє якогось прикметного заміру викохувати дипломатів по-класичному мудрованих і всебічно ладних до своєї справи.

Затяжну путь до фахової досконалості за таких обставин випадає зверстати самим персонам, окриленим снагою до дипломатичної професії. У цій захопливій вандрівці вони матимуть стати майстерниками того класу, який у лексиконові одного з кремезів дипломатичного мистецтва – Франсуа де Кальєра де Рошлє де Жиньї (1645-1717) – пойменовано “переговірник просвіщенний і вправний“.

Аби посприяти тим, хто відчуває потяг до означеного шляху, Київська школа дипломатичних мистецтв пропонує набір навчальних курсів, адаптованих як для триваліших, так і для короткочасних студій.

Continue reading

Круглі столи

Київської школи дипломатичних мистецтв:

Дипломатія й література

Сер Ернест Сетоу (1843-1929), один із найприкметніших велетів світової дипломатії, залишив удячним нащадкам щедротний письменницький спадок. До цього патримоніуму, разом із рештою вишуканих трактатів, належать украй елегантно складені «Настанови до дипломатичної практики», вперше видані 1917 року.

У вказаному творові, найбільш знаному з тих, що вийшли з-під пера сера Ернеста, окреслено риси, які, на переконання зазначеного автора, мають бути неодмінно притаманними дипломатові.

Поміж них – така: «A mind trained by the study of the best literature, and by that of history» («Розум, натренований вивченням найкращої літератури, а ще – знаттям історії»).

Київська школа дипломатичних мистецтв обрала процитоване формулювання як головну тему для постійної серії круглих столів, котрі ми проводимо поряд із іншими нашими заходами.

Continue reading

Семінаріум

Київської школи дипломатичних мистецтв:

Кар’єрa в міжнародних відносинах

Конверзації з молоддю про кар’єрні можливості в міжнародних відносинах (зокрема, на шляхетній ниві дипломатії) є одним із чільних керунків у нашій діяльності. Заходи в межах даного пріоритету відбуваються впродовж академічного року, збираючи студентів і випускників із різних освітніх закладів України.

Міжнародні відносини – це царина з багатоманітними перспективами для обдарованих індивідів, спраглих знайти належний застосунок своїм спроможностям і талантам. Щоб утілити таке поривання в життя, планувати майбутню кар’єру слід ще на початку університетських студій.

Continue reading

Наш проект:

Міжкультурна дипломатія,

національні спільноти

й вища освіта:

Співробітництво
заради гідного навчання
майбутніх будівників
миру

Східна Європа (а особливо розложисті околії Чорного моря) – це простір національної, етнічної й культурної багатоманітності. Злагода та взаємна симпатія поміж усіма його народами, беремося стверджувати, є найбільш справдешньою запорукою миру в названій частині світу.

Відтак очевидно, що між спільнотами регіону слід розбудовувати тривкі комунікаційні мости для постійних людських зносин. Першорядну роль у такому будівництвові, ясна річ, спроможні зіграти ті особи, що мають повсякденний досвід міжкультурних контактів. До їхнього товариства, на наше міцне переконання, закономірно належать представники національних меншин і корінних народів України. Вони ж здатні зробити і вагомий внесок у врегулювання поточних регіональних конфліктів, а також – у виконання завдань, пріоритетних для української зовнішньої політики.

Continue reading

Наукова тема КШДМ:

Ідея “історичної справедливості”

в міжнародних відносинах

Дмитро Іщенко

In 2014, Russia occupied Crimea, and that unexpected usurpation revealed a great deal of enduringly baffling challenges for international law. Their long list includes the policy of praising a blatant land-grab as ‘the restoration of historical fairness’. In the shadow of such rhetoric, we may wonder how the existing system of multilateral diplomacy is to withstand this peculiar style of legitimization.

Continue reading

До історії української дипломатії:

Григір Орлик, Грегуар д’Орлік і зовнішня політика Франції у вісімнадцятому сторіччі

Дмитро Іщенко

Стаття англійькою мовою

In the current travails of Eastern Europe, Ukraine (just as any other polity endeavoring to defend its interests) is bound to rely on the finesse of her Diplomatic Service. And that makes the history of the aforementioned institution a fitting subject for at least a brief review. Continue reading

 

До історії української дипломатії:

Дипломатичні ескапади

в першій половині сімнадцятого століття

 

Дмитро Іщенко

Стаття англійською мовою

 

The events of the last few years made the world increasingly aware of what can be deemed as ‘the Matter of Ukraine’.

From the perspective of sometimes toffee-nosed historians, the aforementioned phenomenon comes as no surprise at all. The country in question (these dignified scholars would say) always turned out to be in the very thick of international showdowns. Such involvement entailed devious diplomacy, elaborate intrigues, as well as daring undertakings suitable for the best of historical fiction.

Alexander Dumas, Sir Walter Scott, or other masters of the genre, however, touched upon Ukrainian affairs only briefly – but this neglect that was hardly intentional. A great deal of Eastern Europe’s past still rests in the shadows of time, and it is our audacious intention to do something about it.         

Today’s column will reveal a couple of those multilateral diplomatic schemes in which Ukrainians of the early modern era played their peculiar part. 

Continue reading